Україна може отримати зброї на $5 млрд за програмою PURL

Партнери планують надати Україні військову допомогу в розмірі близько 5 млрд доларів до кінця поточного року в рамцях програми PURL.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив про це, як повідомляє “El Pais”.

Рютте підкреслив, що Україна вже отримує критично важливі види озброєння, і відзначив значний внесок європейських країн в останні роки. Він також додав, що тільки Сполучені Штати можуть надати деякі ключові можливості, включаючи американську зброю. Генсек також повідомив, що президент Трамп погодився забезпечити фінансування американського озброєння з боку Канади та європейських союзників.

Він зазначив, що щомісяця надається військова підтримка в розмірі близько 1 млрд доларів.

Рютте висловив задоволення з приводу рішення Іспанії приєднатися до цієї ініціативи.

“Іспанія приєдналася до цієї ініціативи. Це важливо для захисту України, порятунку життів мирних громадян і збереження інфраструктури, яку атакують російські безпілотники і ракети. Це також забезпечить Україні можливість проводити свої атаки і завадить планам Росії”, – зазначив Рютте.

Він підтвердив, що до кінця року обсяг допомоги може досягти 5 млрд доларів. Рютте також зазначив, що це не тільки ініціатива PURL. Він нагадав про чеський проект з постачання боєприпасів і зусилля Литви та Данії в закупівлі обладнання для української оборонної промисловості.

В Євросоюзі розробляють альтернативу конфіскації заморожених російських активів

Країни Євросоюзу розробляють альтернативний план, якщо не вдасться узгодити конфіскацію заморожених активів Росії на потреби України.

Про це повідомляє “Politico” з посиланням на анонімне джерело в ЄС.

Питання набуває особливого значення в світлі активізації мирних переговорів, як повідомляє видання.

“Якщо ми не вживемо заходів, інші зроблять це першими”, — сказало джерело.

За інформацією від чотирьох анонімних джерел, Європейський Союз розглядає можливість надання “проміжного кредиту”, який буде фінансуватися за рахунок запозичень ЄС, щоб підтримати Україну на початку 2026 року.

Джерела видання повідомили, що Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії, доручила підготувати проект правового тексту про так званий “репараційний кредит” найближчими днями. У публікації зазначається, що посилення плану використання заморожених активів Росії для підтримки Києва може зміцнити мирний план, запропонований президентом США Дональдом Трампом.

За підсумками наради “коаліції рішучих” президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни ЄС найближчим часом ухвалять рішення про те, як використовувати заморожені російські активи.

Припинення допомоги Україні може коштувати занадто дорого – міністр нацоборони Литви

Після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським міністр національної оборони Литви Робертас Каунас підкреслив, що Литва залишається вірною своїм зобов’язанням перед Україною.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства національної оборони країни.

“Символічно, що в той же день, 21 листопада, 12 років тому, в Україні народився Майдан або Революція Гідності. Сьогодні Україна прагне зберегти гідність, суверенітет і життя свого народу. Так, у них є внутрішні виклики, але проблеми піднімаються і вирішуються самими незалежними українськими інститутами. Якщо ми знайдемо приводи, щоб відвернутися від України, ми заплатимо занадто високу ціну. Росії вдається не тільки відновлювати, але й розширювати та модернізувати свої можливості. Україна все ще демонструє героїчну волю до опору. Таким чином, вона також бореться за нашу гідність. За наше право жити, жити безпечно і жити у свободі”, – сказав Каунас.

На зустрічі були обговорені перспективи взаємодії в оборонній сфері та обмін знаннями між Україною і Литвою. Каунас наголосив на важливості уроків, які можна винести з українського досвіду.

Він повідомив Зеленському про труднощі, з якими стикається Литва. Обговорювалися проблеми, пов’язані з метеозондами контрабандистів. Також на зустрічі підняли питання про переговори щодо потенційної мирної угоди і розглянули позицію України в поточних умовах.

Британія розробляє план оперативного розгортання військ в Україні

Великобританія вибрала підрозділи, які можуть відправитися в Україну, і завершила розвідувальну підготовку для оперативного розгортання в разі мирної угоди.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За даними видання, Лондон переглянув план участі в так званій “коаліції охочих” — об’єднанні близько 30 країн під керівництвом Великої Британії та Франції, створеному для підтримки України. Британське міністерство оборони провело оцінку готовності та організувало серію розвідувальних місій в Україну влітку.

Міністр оборони Джон Гілі повідомив, що британські збройні сили вже визначили, які частини будуть задіяні, куди вони направляться і які завдання їм доведеться виконувати.

“Ми вивчили ситуацію в Україні, тому знаємо, які підрозділи задіємо, як їх розмістимо і які завдання їм доручимо. Коли настане мир, ми будемо готові”, – заявив Гілі.

Він зазначив, що в рамках плану передбачено розміщення британських військових в Україні для довгострокового підтримання стабільності, проте конкретні рішення будуть прийняті з урахуванням умов можливої угоди.

Німеччина виділила рекордну суму з бюджету на допомогу Україні

Німеччина значно збільшить допомогу Україні. Це рішення було прийнято на 15-годинному засіданні уряду, де обговорювали проект бюджету.

Про це повідомляє Politico.

Коаліція депутатів планує направити Києву фінансову допомогу в розмірі 11,5 млрд євро. Це рекордна сума з моменту початку конфлікту з Росією, і вона еквівалентна половині коштів, вже наданих Києву Берліном. У відсотковому співвідношенні ця сума становить 2,2% від сукупних витрат, передбачених у проекті бюджету.

Tagesschau повідомляє, що стаття витрат на оборону України зазнала значних змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити фінансування на 3 млрд євро в порівнянні з попереднім варіантом бюджету. Ці додаткові кошти будуть спрямовані на закупівлю артилерії, безпілотників, бронетехніки та двох систем протиповітряної оборони Patriot.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що планує замовити в Сполучених Штатах 25-27 зенітних комплексів Patriot і звернутися до європейських союзників з проханням про підтримку. За словами українського лідера, країни Європи можуть передати Україні свої системи ППО, а натомість отримати від США нові комплекси.

Деякі держави сформували спеціальний фонд для придбання американського озброєння для України.

Норвегія не буде самостійно надавати гарантії за “репараційним кредитом”

Норвегія готова підтримати ідею ЄС про використання заморожених російських активів для створення “репараційного кредиту” для України. Однак країна не планує залучати для цього свій суверенний фонд.

Міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг повідомив про це в інтерв’ю NRK.

“Були деякі ідеї, що Норвегія повинна гарантувати всю суму. Це не так”, – сказав він.

Сума перевищує 1,6 трлн норвезьких крон, що еквівалентно приблизно 159 млрд доларів. “Репараційний кредит” планується сформувати із заморожених російських активів, більша частина яких розміщена в депозитарії Euroclear у Бельгії.

Бельгія раніше висловила незгоду з пропозицією використовувати заморожені активи Росії. Брюссель обґрунтував свою позицію тим, що побоюється можливих судових розглядів з боку Москви.

Столтенберг зазначив, що Норвегія вже вносить значні фінансові кошти на підтримку України. Він також підкреслив, що його країна готова брати участь у планах Європейського Союзу щодо створення “репараційного кредиту” для України, але не має наміру надавати гарантії самостійно.

За словами політика, остаточне рішення буде прийнято з урахуванням підсумкового рішення ЄС щодо кредитних зобов’язань перед Україною.

Норвегія може взяти на себе роль гаранта 100 млрд євро кредиту Україні

Норвегія може використовувати кошти свого суверенного фонду добробуту, який налічує 1,7 трлн євро, для гарантування європейського військового кредиту для України на 100 млрд євро.

Про це пише видання “The Sunday Times”.

За його даними, через гостру нестачу коштів в Україні і готовність кредиторів підтримувати її величезний дефіцит, керівництво ЄС розробило план позики 140 млрд євро під заморожені державні активи Росії.

“Норвегія обговорює пропозицію щодо розблокування європейського військового кредиту на суму понад 100 мільярдів євро для України шляхом забезпечення боргу своїм національним суверенним фондом у розмірі 1,7 трильйона євро”, — зазначає видання.

Бельгія, де знаходиться фінансова організація, що управляє російським капіталом, не погодила запропоновану схему. ЄС відчуває складнощі в отриманні позики без значного забезпечення через ризик невиплати з боку України. Очікується, що на зустрічі в п’ятницю переговорники будуть прагнути переконати бельгійців.

“Політичний істеблішмент Норвегії висловив невдоволення заявами Данії та інших європейських партнерів. Вони стверджують, що Норвегія, будучи членом НАТО, але не ЄС, «наживається на війні», продаючи великі обсяги нафти і газу союзникам і віддаючи порівняно мало”, — додає видання.

Раніше прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що не підтримає ідею використання заморожених російських активів для фінансування України.

Україна приєднається до Європейського оборонного фонду з бюджетом €7,3 млрд

Європейський парламент і Рада ЄС досягли угоди про приєднання України до Європейського оборонного фонду. Фінансування фонду складе €7,3 млрд.

Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.

Це рішення відкриє для України нові горизонти співпраці з європейською оборонною промисловістю. Воно сприятиме розвитку спільних технологій і поступовій інтеграції в оборонно-промисловий комплекс ЄС.

Угода є частиною більш масштабного пакету заходів, спрямованого на збільшення інвестицій в оборонну сферу. Кошти, виділені в рамках програми ЄС, будуть використовуватися для стимулювання інновацій, розвитку інфраструктури та вдосконалення як цивільних, так і військових технологій. Досягнута домовленість дозволить ЄС більш оперативно фінансувати розробки в області оборонних технологій і підтримувати високий рівень військової мобільності на території Європи.

У 2017 році ЄС заснував власний фонд оборони. Основна мета цього фонду — фінансування спільних проектів у сфері оборони та стимулювання інноваційних розробок.

Допомога Україні не звільняє Польщу від захисту власних інтересів – Навроцький

Президент Польщі Кароль Навроцький у спільному зверненні з главою Словаччини підкреслив, що підтримка України не повинна йти на шкоду національним інтересам Польщі.

Про це повідомляє “Polityka”.

“Допомога Україні та чітка позиція в питанні підтримки не звільняють мене, як президента Польщі, від обов’язку вирішувати польські питання на міжнародній арені у відносинах з Україною”, – підкреслив Навроцький.

З 2022 року Польща надала Україні допомогу в розмірі близько 15 млрд євро, а громадяни країни внесли додатково 5 млрд. Однак у двосторонніх відносинах залишаються невирішені питання, такі як ексгумація жертв на Волині та ситуація з українським зерном.

“Недостатня вдячність польському народу, невирішені справи ексгумації на Волині та сільськогосподарська криза, яка затопила Польщу, — це питання, які залишаються важливими”, — підкреслив польський президент.

Навроцький підкреслив, що Польща не повинна ставити вибір між солідарністю і своїми національними інтересами. Він також висловив недовіру до Росії і зазначив, що знаходиться в списку осіб, які переслідуються на території РФ.

29 вересня Навроцький представив у Сеймі законопроект, який пропонує внести зміни до закону про Інститут національної пам’яті та до Кримінального кодексу. У цьому документі пропонується встановити кримінальну відповідальність за так звану “пропаганду ідеології бандерізму” та за заперечення Волинської трагедії.

Згідно з документом, пропонується покарання у вигляді трьох років позбавлення волі не тільки за “пропаганду тоталітаризму або розпалювання ненависті”, але й за публічне поширення ідеології Організації українських націоналістів та Української повстанської армії.