Депутати Німеччини та Франції закликали затримувати судна російського “тіньового флоту”

Німецькі та французькі парламентарії виступили за посилення заходів проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу санкцій та перевезення енергоресурсів.

Відповідну ініціативу планують розглянути 22 червня на засіданні Німецько-французької парламентської асамблеї. У проєкті документа йдеться про необхідність посилити контроль за такими суднами та затримувати їх у разі порушення чинного законодавства.

Крім того, депутати пропонують активніше співпрацювати з державами, під прапорами яких ходять судна “тіньового флоту”. Це має ускладнити використання зручних юрисдикцій для обходу європейських обмежень.

Автори ініціативи вважають, що російський “тіньовий флот” створює загрози не лише для санкційної політики Європи, а й для безпеки, екології та критичної інфраструктури.

У Бундестазі також заявили, що така схема допомагає Москві отримувати кошти для продовження конфлікту проти України, тому тиск на перевізників та пов’язані з ними структури необхідно посилювати.

У Москві чекають на “перемогу” замість виконання “домовленостей Анкориджа”

Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Москва розраховує не на виконання домовленостей, які обговорювалися зі США, а на “перемогу” та реалізацію власних цілей.

Йдеться про контакти Володимира Путіна та Дональда Трампа в Анкориджі влітку 2025 року. За словами Ушакова, одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися обговорених тоді підходів, а інша “виявилася не зовсім здатною” виконати свою частину.

Ушаков не уточнив, кого саме вважає відповідальною стороною, однак заявив, що Москва тепер очікує насамперед досягнення власних цілей.

Раніше глава МЗС Росії Сергій Лавров заявляв, що Москва чекає на новий візит спецпосланців президента США і хоче почути, як Вашингтон має намір реалізовувати домовленості щодо завершення конфлікту.

Зустріч Путіна і Трампа на Алясці відбулася 15 серпня 2025 року. Вона завершилася без оголошення перемир’я чи конкретних домовленостей щодо України, хоча сторони тоді заявляли про “значний прогрес”.

У Криму призупинили продаж пального на АЗС та повідомили про відключення електроенергії

У Криму повністю зупинили продаж пального на автозаправних станціях. За даними ЗМІ, бензин і дизель не відпускають навіть за талонами — як приватним особам, так і організаціям.

Про це пише “Економічна првда”

Наразі заправка дозволена лише для транспорту оперативних служб. Звичайні автомобілісти та компанії тимчасово не можуть придбати пальне на АЗС.

Водночас частина півострова зіткнулася з відключеннями електроенергії. Причиною називають перевантаження мереж, пов’язане з пошкодженням енергетичної інфраструктури.

Раніше повідомлялося про удари по транспортних об’єктах, які використовуються для зв’язку Криму з південним напрямком. Зокрема, під удар потрапив автомобільний міст через Генічеську протоку, який використовувався для перевезення зброї, палива та інших ресурсів.

Київ пообіцяв відповідати на недружні кроки Варшави дзеркальними заходами

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ буде дзеркально реагувати на дії Польщі, які українська сторона вважає недружніми або принизливими.

Так глава МЗС прокоментував останнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою.

За його словами, Україна завжди цінувала допомогу Польщі та конструктивно ставилася до двосторонніх відносин, однак “час мовчання минув”.

Сибіга закликав не перетворювати чутливі питання історичного минулого на інструмент політичного тиску. Він наголосив, що суперечки навколо історії мають залишатися у сфері роботи істориків, а не руйнувати відносини між двома країнами.

Окремо міністр розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького, заявивши, що той руйнує позитивні напрацювання останніх місяців. При цьому Сибіга зазначив, що Київ продовжує щодня обговорювати з польськими партнерами питання збереження дипломатичного каналу.

Загострення пов’язане з рішенням Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла через присвоєння одному з українських підрозділів почесного найменування на честь УПА. Після цього Зеленський надіслав нагороду польському президенту поштою, а від польських орденів також почали відмовлятися й інші українські політики.

Український бронеавтомобіль “Новатор” перетворили на дистанційно керовану машину

Інженери 425-го окремого штурмового полку “Скеля” модернізували український бронеавтомобіль “Новатор”, перетворивши його на дистанційно керований наземний комплекс.

Про це розповіли інженери штурмового полку.

Робота над проєктом тривала близько п’яти місяців. На машину встановили камери кругового огляду, систему передачі даних та обладнання, яке дозволяє оператору керувати бронеавтомобілем на відстані за допомогою ігрового керма та педалей.

При цьому в машині зберегли можливість ручного керування. Це потрібно для тривалих марш-кидків, а також на випадок евакуації автомобіля після пошкодження або збою обладнання.

Військові планують використовувати такий “Новатор” для підвезення боєкомплекту, доставки обладнання та евакуації поранених із небезпечних ділянок фронту. За їхніми словами, бронеавтомобіль може перевозити більше вантажу, ніж звичайні наземні роботизовані комплекси, і має більше шансів продовжити виконання завдання навіть після пошкодження.

Зараз машина проходить фінальні випробування. Через затримку сигналу під час використання Starlink швидкість дистанційного керування обмежена 40 км/год, але в майбутньому проблему розраховують вирішити за рахунок додаткових систем зв’язку.

Генеральний штаб ЗСУ повідомив про чутливі удари по нафтовій логістиці Росії та об’єктах постачання Криму

Сили оборони України завдали серії ударів по російських паливних та логістичних об’єктах.  Удари були нанесені як по території Росії, так і по об’єктах у Криму та на окупованих Росією територіях.

Про це відзвітував Генеральний штаб ЗСУ.

20 червня українські військові завдали удару по Тюменському нафтопереробному заводу, також відомому як Антипінський НПЗ. Об’єкт розташований на відстані понад 2000 кілометрів від українського кордону і вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Західного Сибіру.

У ніч на 21 червня під удар потрапив нафтовий термінал “ТЕС-Термінал-1” у Керчі. Після влучання на об’єкті спалахнула сильна пожежа. У Генштабі заявляють, що термінал використовувався для перевалки та зберігання паливно-мастильних матеріалів, необхідних російським військам.

Також повідомляється про пожежу в порту “Кавказ” у Краснодарському краї. Цей порт є важливим логістичним вузлом, що забезпечує морське сполучення між Краснодарським краєм і Кримом.

Крім того, українські сили завдали ударів по трьох залізничних мостах — через Північно-Кримський канал у районі Роздольного, у районі Петерсгагена Запорізької області та через Сиваш у районі Чонгара. За даними Генштабу, ці об’єкти використовувалися для перекидання особового складу, військових вантажів та матеріально-технічного забезпечення.

Україна отримає обладнання для розмінування на суму 205 млн євро

У 2026 році Україні планують передати спеціалізовану техніку та обладнання для розмінування на суму 205 млн євро.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Окрім технічної допомоги, Коаліція можливостей з розмінування України планує створити фонд обсягом 95 млн євро. Ці кошти мають бути спрямовані на очищення територій від мін, нерозірваних боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів.

Про майбутні поставки повідомив координатор Коаліції від Міністерства національної оборони Литви Роландас Кішкіс під час 22-го засідання робочої групи країн-учасниць у Львові. Партнери також обговорюють можливість залучити ще 142 млн євро на підтримку протимінної діяльності у 2027 році.

Українську делегацію на засіданні очолив полковник Руслан Берегуля. Він наголосив, що існує задача повернути людям безпечне життя, відновити постраждалі території та створити умови для подальшого розвитку країни.

“Досягнення цієї мети неможливе без ефективної системи протимінної діяльності та подальшого розвитку спроможностей з розмінування”, – наголосив Руслан Берегуля.

Наразі до Коаліції спроможностей з розмінування України входять 23 держави. Її діяльність охоплює як бойове, так і гуманітарне розмінування.

Потяги з Польщі до України курсують із затримками через збої на польській залізниці

Міжнародні потяги, що прямують із Польщі до України, можуть прибувати із затримками до 2,5–3 годин.

Про це попередила “Укрзалізниця”.

Причиною стали перебої в роботі енергетичної інфраструктури польської залізниці. Через збої в мережі PKP Intercity порушено розклад поїздів, що курсують із Варшави в напрямку Холма та Перемишля.

“Укрзалізниця” спільно з польським оператором координує стикування поїздів, щоб пасажири з пересадками не пропустили подальші рейси. На українській території перевізник обіцяє, по можливості, скорочувати затримки та прискорювати рух поїздів.

Пасажирам, у яких заплановані пересадки в межах України, радять заздалегідь повідомляти про маршрут поїзним бригадам. Також можна звернутися до служби підтримки через додаток “Укрзалізниці” та додати копії квитків.

У Керчі спалахнула нафтобаза поблизу переправи через протоку

У Керчі вранці 21 червня сталася пожежа на нафтобазі Керченського торгового порту на Таманській вулиці. Місце загоряння встановили OSINT-аналітики ASTRA за відеозаписами, опублікованими моніторинговими каналами.

Об’єкт розташований менш ніж за кілометр від ділянки, де Керченський міст з’єднується з береговою лінією. Нафтобаза використовується для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку, зокрема мазуту та дизельного палива.

Крім того, цей паливний термінал забезпечує заправку суден і роботу поромної переправи “Крим — Кавказ”.

За даними ASTRA, ознаки пожежі також зафіксували на російському березі Керченської протоки — у порту “Кавказ”. На це вказують температурні аномалії, які зафіксував супутниковий сервіс NASA Firms.

Порт “Кавказ” обслуговує автомобільні та залізничні пороми й входить до числа найбільших пасажирських портів Росії.