DeepState зафіксував найменше просування російської армії з осені 2023 року

У травні російські війська зайняли 14 квадратних кілометрів території України. Це найнижчий показник просування російської армії з жовтня 2023 року, коли розпочалася активна наступальна операція на більшості ділянок фронту.

Про це поінформували аналітики DeepState.

Фахівці зазначають, що такий результат зафіксовано на тлі зростання кількості штурмових дій. За місяць російські підрозділи провели понад 7000 атак, збільшивши їхню кількість на 37,5%.

У DeepState пов’язують слабке просування з проблемами російської армії на тактичному рівні. За оцінкою проекту, штурми все частіше проводяться малими групами або поодинокими піхотинцями, які швидко потрапляють під вогонь українських сил.

При цьому аналітики попереджають, що спроби проникнення малих російських груп на позиції ЗСУ зберігаються. Одним із найскладніших напрямків залишається район Костянтинівки в Донецькій області, де, за оцінкою DeepState, ситуація для української сторони залишається напруженою.

Українські безпілотники могли відхилитися від маршруту під час атаки на Росію

Під час однієї з атак на територію Росії українські безпілотники могли помилково змінити курс у бік Фінляндії.

Про це повідомило фінське видання Helsingin Sanomat з посиланням на власні джерела.

За даними співрозмовників видання, українська сторона вночі попередила про можливе випадкове відхилення маршруту дронів. Імовірно, апарати були оснащені вибуховими речовинами.

Фахівці пояснюють, що бойові безпілотники зазвичай програмуються за координатами цілі та проміжними точками маршруту. На цьому етапі можливі технічні або навігаційні збої, через які апарат може зійти з заданого курсу.

У Збройних силах Фінляндії заявили, що жоден з безпілотників не перетнув повітряний простір країни. Причини цього офіційно не розкриваються. Серед можливих версій ЗМІ називають знищення частини апаратів російською ППО.

Раніше, в ніч на 3 травня, невідомий безпілотник порушив повітряний простір Фінляндії біля кордону з Росією. Його зафіксували в районі муніципалітету Віролахті, після чого інцидент обговорювали прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо та президент України Володимир Зеленський.

У Чехії з’ясовують обставини смерті українця у в’язниці

У Чехії Генеральна інспекція сил безпеки розслідує смерть 40-річного громадянина України, який перебував у в’язниці “Бори” в місті Пльзень. Інцидент стався у травні, після чого справу взяли під контроль слідчі GIBS.

Про це пише видання Novinky.

Українець разом із двома іншими ув’язненими, також громадянами України, випив розчин дезінфікуючого засобу. Усі троє були госпіталізовані, однак один із них через кілька днів помер у лікарні.

За попередньою інформацією, дезінфікуючий засіб ув’язненим передав тюремний наглядач. У зв’язку з цим відкрито кримінальне провадження за підозрою у злочині проти життя та здоров’я.

Співрозмовник видання повідомив, що попередньою причиною смерті лікарі називають набряк мозку. Остаточні висновки має надати судово-медична експертиза. У самій інспекції підтвердили розслідування, але додаткові деталі справи поки що не розкривають.

Україна готує серійне виробництво власних керованих авіабомб

Українська компанія BlueBird Tech спільно з одним із вітчизняних науково-конструкторських бюро розпочала розробку та підготовку до серійного виробництва перших українських керованих авіаційних бомб. Проєкт має задовольнити запит армії на розширення можливостей високоточних ударів.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

Зараз команда вже перейшла до виконання перших складних інженерних завдань, пов’язаних зі створенням нового типу боєприпасів. У компанії заявили, що виробництво будуватиметься з опорою на внутрішній науковий і технічний потенціал України.

“Ми об’єднуємося з провідними українськими інженерами та науковцями, щоб поетапно розбирати задачі ракетобудування та аналізувати, які рішення сьогодні найбільш критичні для України. Тому в першу чергу ми почнемо серійно виробляти КАБи українського виробництва”, — зазначили у BlueBird Tech.

Раніше один з учасників оборонного кластера Brave1 представив першу вітчизняну керовану авіабомбу, створену з нуля українськими фахівцями. На її розробку пішло 17 місяців.

Такі боєприпаси призначені для ураження укріплень, командних пунктів та інших важливих об’єктів. За даними ЗМІ, українські КАБи в перспективі зможуть застосовувати з винищувачів F-16, Rafale та Mirage.

Нове засідання “Рамштайна” щодо України відбудеться в Брюсселі 18 червня

Наступне засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” заплановано на 18 червня. Зустріч відбудеться в Брюсселі напередодні засідання міністрів оборони країн НАТО.

Про це повідомляє “Суспільне”.

Очікується, що однією з головних тем стане подальша військова підтримка України. Раніше міністр оборони України Михайло Федоров називав серед пріоритетів посилення протиповітряної оборони, допомогу українським силам на фронті та розвиток технологічного співробітництва з партнерами.

Попереднє засідання групи відбулося 15 квітня в Берліні на рівні міністрів оборони країн НАТО. В очному форматі в ньому брали участь представники Німеччини, Великої Британії, України, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Решта учасників долучалися онлайн.

За підсумками квітневої зустрічі Київ заявляв про підтвердження подальшої підтримки з боку партнерів. Також повідомлялося про нові внески в оборонні програми, включаючи ініціативу PURL, через яку союзники закуповують озброєння для України.

Україна розраховує отримати до 129 західних винищувачів до початку 2030-х років

До 2030 року Україна може отримати від союзників до 129 західних винищувачів F-16, Mirage та Gripen.

Аналіз вже переданих літаків, заявлених поставок та майбутніх рішень країн-партнерів наводить видання Defense Express.

Основу українського парку західної авіації зараз складають F-16. З урахуванням вже отриманих літаків від Нідерландів та Данії у Повітряних сил може бути до 39 таких винищувачів. Додатково Норвегія пообіцяла передати ще шість F-16, а Бельгія — до 30. За сприятливого сценарію до 2030 року Україна може мати 75–98 літаків цього типу.

Щодо французьких Mirage 2000−5 офіційно підтверджено поставку шести літаків, частина з яких уже прибула до України. Аналітики вважають, що в перспективі кількість таких літаків може становити від 5 до 15, якщо Греція погодиться передати частину своїх винищувачів. Також обговорювалися можливі поставки Mirage з Катару, однак цей варіант поки що залишається неофіційним.

Окремий напрямок — шведські Gripen. Швеція заявляла про готовність передати Україні 16 винищувачів Gripen C/D за умови укладення контракту на нові Gripen E. Точні терміни поставки поки не названі, але експерти припускають, що ці літаки також можуть надійти до 2030 року.

У реалістичному сценарії Україна до початку 2030-х років може мати 96–129 винищувачів F-16, Mirage і Gripen. При цьому оцінки не враховують можливі бойові втрати, технічний стан окремих літаків і те, що частина бортів може використовуватися як джерело запчастин.

У Сумській області безпілотники атакували автомобілі біля АЗС та на трасі

У Конотопському районі Сумської області безпілотники завдали ударів по цивільному транспорту.

Про це повідомили у Сумській ОВА.

У Кролевецькій громаді дрони атакували вантажні автомобілі, що перебували на території автозаправної станції. Після влучання загорілися дві фури.

Ще один безпілотник завдав удару по легковому автомобілю на дорозі в Буринській громаді. В обох випадках, за попередньою інформацією, люди не постраждали.

В обласній адміністрації заявили, що удари по цивільному транспорту, житлових будинках і мирних жителях тривають. Жителів регіону закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги і під час небезпеки перебувати в укриттях або інших безпечних місцях.

Дрони над Балтією: НАТО має посилити удари України, а не вимагати виправдань

26 травня 2026 року президент Володимир Зеленський заявив, що Україна намагається перехоплювати російські дрони, які прямують у бік Румунії, Молдови, Польщі чи країн Балтії, а якщо зробити це неможливо – попереджає партнерів про небезпеку. За його словами, Росія використовує безпілотники не лише для ударів по Україні, а й як інструмент тиску на країни НАТО, фактично перевіряючи їхню реакцію, готовність систем ППО та політичну рішучість.

Цей контекст важливий, тому що дронові інциденти біля східного флангу НАТО вже давно перестали бути поодинокими. Упродовж весни 2026 року повітряний простір країн Балтії, Фінляндії, Польщі, Румунії та Молдови неодноразово опинявся в зоні ризику через російські атаки по Україні, роботу російських систем радіоелектронної боротьби та навмисні спроби Москви створити напругу між Києвом і його союзниками. Росія добре розуміє, що кожен такий інцидент можна використати не лише у військовому, а й в інформаційному сенсі: посіяти страх, змусити партнерів України нервувати, підживити дискусії про “ризики ескалації” і спробувати обмежити українську здатність бити по об’єктах, які працюють на російську воєнну машину.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, коментуючи інциденти з українськими безпілотниками над територією Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, справедливо наголосив, що ці порушення повітряного простору є прямим наслідком агресії Росії. Дрони опиняються біля країн Балтії не тому, що Україна прагне створити загрозу союзникам, а тому, що Росія у 2022 році розпочала незаконне повномасштабне вторгнення, продовжує щоденні удари по українських містах і використовує всі доступні засоби для розширення зони нестабільності.

Тим часом Москва вкотре поширює наратив про те, що держави Балтії нібито надають свій повітряний простір для запусків українських дронів по російських цілях. Цю версію вже спростували і в Києві, і в Ризі, Вільнюсі та Таллінні. Верхівка дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас назвала такі звинувачення “абсолютною нісенітницею”, підкресливши, що Росія сама чудово знає про їхню хибність. Насправді ці заяви є частиною звичної російської тактики: спочатку створити загрозу, потім перекласти відповідальність на жертву агресії, а після цього залякувати союзників України можливими “наслідками”.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також акцентував, що жодна з країн регіону – Естонія, Латвія, Литва чи Фінляндія – ніколи не дозволяла використовувати свій повітряний простір для ударів по Росії, і Україна ніколи не зверталася з такими проханнями. Однак сама поява цієї теми в російській пропаганді показує, чого саме боїться Москва: не “порушення повітряного простору”, а того, що Україна дедалі ефективніше дістає до російської інфраструктури, яка забезпечує війну.

Окремий фактор – російські системи радіоелектронної боротьби та підміна GPS-сигналів, зокрема в районі Калінінграда. Саме ці засоби можуть збивати безпілотники з курсу, створювати загрози для цивільної авіації, ускладнювати роботу навігаційних систем і провокувати небезпечні інциденти в країнах Балтійського регіону. Тобто Москва не просто воює проти України – вона фактично перетворює прикордонний простір НАТО на зону постійного стрес-тесту, перевіряючи, наскільки швидко союзники здатні реагувати на нові типи загроз.

Після атак на російські порти та об’єкти паливної інфраструктури уламки або самі безпілотники фіксувалися в Латвії, Естонії та Литві. В Естонії один з дронів врізався в трубу електростанції, у Латвії повідомлялося про пошкодження об’єктів, пов’язаних із нафтосховищами, а у Вільнюсі через загрозу з повітря евакуювали державні установи та тимчасово обмежували транспортне сполучення. Ці події справді створили політичну напругу в країнах Балтії та викликали гострі дискусії про готовність систем ППО, порядок реагування на повітряні загрози і координацію з Україною.

Але головний висновок із цих інцидентів має бути не в тому, що Україну потрібно стримувати. Навпаки, вони показують, що НАТО має швидше адаптуватися до реальності нової війни. Росія використовує дрони, ракети, РЕБ, GPS-спуфинг, інформаційні операції та погрози як єдину систему тиску. Відповідь на це не може зводитися до обережних заяв і спроб не роздратувати Кремль. Вона має бути практичною: більше протидронових систем, краща координація ППО, спільний моніторинг повітряного простору, обмін даними в реальному часі, посилення захисту критичної інфраструктури та допомога Україні в ураженні тих російських об’єктів, які забезпечують продовження війни.

Український міністр закордонних справ Андрій Сибіга вже запропонував країнам Балтії та Фінляндії спільну роботу для запобігання подібним інцидентам. Київ готовий надати своїх фахівців для посилення захисту повітряного простору цих країн, а це логічний і правильний крок. Україна за роки повномасштабної війни накопичила унікальний досвід протидії дронам, ракетам, РЕБ та комбінованим атакам. І цей досвід сьогодні потрібен не лише Україні, а й усьому східному флангу НАТО.

Ще один важливий факт – російські дрони вже самі безпосередньо вражають територію НАТО. Наприкінці травня 2026 року російський безпілотник, який був частиною атаки по Україні, впав на житловий будинок у румунському Галаці. Це показало, що реальна загроза для Альянсу походить не від українського спротиву, а від російської агресії, яка дедалі частіше виходить за межі української території. Якщо НАТО визнає це на рівні заяв, воно має діяти відповідно і на рівні практичної політики.

У цій ситуації Україні не потрібно виправдовуватися за те, що вона завдає ударів по об’єктах на території держави-агресора. Україна веде оборонну війну за право на існування і має законне право на самооборону, зокрема на ураження військової, логістичної та паливної інфраструктури, яка забезпечує російські атаки. Російські нафтові термінали, порти, склади пального, підприємства оборонного комплексу та логістичні вузли – це не абстрактні “економічні об’єкти”, а частина системи, яка фінансує, живить і підтримує війну проти України.

Саме тому країнам Балтії та всьому Альянсу варто не виправдовуватися перед Москвою і не дозволяти Росії нав’язувати порядок денний. НАТО має чітко зафіксувати: причина всіх цих ризиків – російська агресія, а не українське право на самозахист. Якщо російські системи РЕБ збивають дрони з курсу, якщо Москва підміняє GPS-сигнали, якщо російські атаки створюють загрозу для Румунії, Польщі, Молдови чи країн Балтії, відповідь має бути спрямована не на обмеження України, а на посилення її можливостей.

Позиція Альянсу має полягати не в тому, щоб вимагати від Києва все нових пояснень, а в тому, щоб зробити українські удари по законних цілях ефективнішими, точнішими і безпечнішими для союзників. Це означає не політичне дистанціювання, а глибшу координацію: допомогу з розвідданими, технологіями навігаційної стійкості, протидією російському РЕБ, захистом повітряного простору та системами раннього попередження. Чим точніше Україна зможе вражати російську інфраструктуру війни, тим менше буде хаотичних ризиків для прикордонних країн НАТО.

Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон під час нещодавньої зустрічі з генсеком НАТО фактично сформулював саме той підхід, який потрібен Альянсу: допомагати Україні спрямовувати атаки в правильному напрямку, а не реагувати на провокативні заяви Росії так, ніби Кремль має право вето на українську самооборону. Це і є стратегічно правильна логіка.

Саме тому допомога Україні в ефективних ударах по російській військовій, паливній та логістичній інфраструктурі – це не лише український інтерес. Це інтерес усієї євроатлантичної спільноти. Чим швидше буде знижено воєнний потенціал Росії, тим менше буде атак, менше провокацій, менше загроз для повітряного простору країн НАТО і менше приводів для російської пропаганди. Україна не повинна виправдовуватися за те, що захищає себе і фактично захищає Європу. Виправдовуватися має агресор. А завдання НАТО – не стримувати українську оборону, а зробити її максимально ефективною.

В ЄС обговорюють обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків

Країни Євросоюзу розглядають можливість змінити правила тимчасового захисту для громадян України після 2027 року. Один із варіантів, що обговорюються, — обмежити дію цієї схеми для чоловіків призовного віку, а також для тих, хто виїхав з України незаконно.

Про це пише видання Euractiv.

Зараз директива ЄС про тимчасовий захист поширюється на всіх українців, які виїхали з країни після початку повномасштабного конфлікту. Вона дає право жити і працювати в країнах Євросоюзу без стандартної процедури отримання притулку. За цією програмою в Європі перебувають понад чотири мільйони громадян України.

За даними Euractiv, можливі обмеження стосуватимуться лише нових заявників. Українці, які вже отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, під такі зміни автоматично не підпадатимуть.

Деякі європейські уряди вважають, що правила потрібно переглянути через зростання кількості нещодавно прибулих чоловіків призовного віку. У документах Ради ЄС також зазначається, що такий крок може бути пов’язаний з інтересами самої України — з точки зору оборони та майбутнього відновлення країни.

Остаточне рішення поки що не ухвалено. Будь-яке продовження або зміну програми має офіційно запропонувати Єврокомісія. Наразі тимчасовий захист для українців у ЄС діє до березня 2027 року.