Пожежі сталися на складах Wildberries та нафтобазі в РФ після атаки дронів

У ніч на 22 липня кілька російських регіонів зазнали атаки безпілотників. Після вибухів почалися пожежі на двох великих логістичних центрах Wildberries у Краснодарському та Ставропольському краях, також повідомлялося про загоряння на нафтобазі в Армавірі.

Інформація з’явилася в Telegram-каналах та оперативному штабі Краснодарського краю.

У передмісті Краснодара місцеві жителі чули серію вибухів. Очевидці стверджують, що їх було від 20 до 30, а сирену повітряної тривоги увімкнули вже після інциденту і лише на кілька хвилин.

За попередніми даними, під удар потрапив один із великих логістичних хабів Wildberries у Росії. Після атаки там спалахнула сильна пожежа. Пізніше з’явилася інформація про загоряння ще одного великого складу Wildberries у Невинномиську Ставропольського краю.

Крім того, вночі вибухи лунали в Армавірі. Російські джерела припустили, що там могла бути атакована нафтобаза, після чого на об’єкті також виникла пожежа. Інформація про результати атаки уточнюється.

Україна зазнала масованої атаки ракетами та понад 200 безпілотниками

У ніч на 22 липня Україна зазнала масованої атаки із застосуванням ракет та безпілотників. На підльоті було запущено одну балістичну ракету “Іскандер-М”, три керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 216 ударних БПЛА.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Ракети запускалися з території Криму. Безпілотники летіли з кількох напрямків, зокрема з Брянська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, Донецька та Гвардійського. Серед застосованих дронів названо Shahed, зокрема реактивні версії, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори типу “Пародія”.

Силам ППО та радіоелектронної боротьби вдалося збити або придушити три авіаційні ракети та 204 безпілотники. Балістична ракета, як стверджується, досягла цілі.

Також зафіксовано влучання 12 ударних безпілотників у 12 локаціях. Уламки збитих цілей впали ще в семи місцях.

Українські військові заявили, що більшість повітряних цілей вдалося нейтралізувати завдяки роботі підрозділів протиповітряної оборони, авіації, мобільних вогневих груп та засобів РЕБ.

Трамп запропонував додати Іран до законопроекту про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп закликав республіканців включити Іран до законопроекту про нові санкції проти Росії. За його словами, саме такий варіант спочатку пропонував автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

Трамп опублікував відповідну заяву у своїй соціальній мережі Truth Social.

Він зазначив, що Іран має бути частиною санкційного пакету, який зараз обговорюється в Конгресі США.

Кілька днів тому американський президент також говорив журналістам, що до документа можна додати обмеження проти Ірану та руху “Хезболла”. Таким чином, законопроєкт може вийти за межі тиску лише на Росію.

Сам документ уже підтримали понад 60 сенаторів від обох партій. Він передбачає 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Крім того, законопроєкт спрямований проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних обмежень. Трамп заявляв, що ініціатива має великі шанси на ухвалення.

У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

Українські дрони вивели з ладу більшу частину Керченської переправи

Українські Сили безпілотних систем заявили, що ударами по Керченській поромній переправі вдалося майже паралізувати її роботу.

Про це повідомив командир підрозділу СБС Роберт “Мадяр” Бровді.

За його словами, переправа між портами “Кавказ” і “Крим” була однією з ключових логістичних ліній російських військ у Криму. До атак вона могла перевозити від 180 до 250 одиниць транспорту на добу.

Бровді стверджує, що з п’яти поромів, які працювали на цьому напрямку, більша частина знищена, серйозно пошкоджена або втратила здатність рухатися самостійно. Деякі судна тепер можуть використовуватися лише як баржі, що різко знижує їхню ефективність.

Близько 80 % пропускної спроможності переправи використовувалося для потреб Міноборони Росії. Тому удари по поромах порушили постачання угруповання в Криму.

На тлі проблем із логістикою в Криму також повідомляється про перебої з електропостачанням, дефіцит палива, зростання цін і труднощі в роботі соціальної інфраструктури. Російський Червоний Хрест почав формувати додаткові запаси гуманітарної допомоги для Криму та Севастополя після введення режиму надзвичайної ситуації на півострові.

У Києві кількість постраждалих після нічної атаки сягнула 17 осіб

У Києві після нічної атаки 19 липня поранення отримали 17 осіб, також загинула 89-річна жінка.

Про це повідомляє поліція Києва.

У місцях влучень правоохоронці розгорнули мобільні пункти допомоги. Там приймають звернення мешканців, чиє майно було пошкоджено. Слідчі вже зареєстрували близько 350 заяв.

Внаслідок удару пошкоджено багатоквартирні та приватні будинки, гуртожиток, магазини, аптеку, адміністративні будівлі, кінотеатр, станцію метро, офісні приміщення та автомобілі.

Поліція продовжує документувати наслідки удару та збирати докази. Нічна атака кваліфікується як військовий злочин проти цивільного населення.

В ніч на 19 липня російські війська застосували 41 ракету різних типів і 125 безпілотників. Раніше також повідомлялося про пошкодження в кількох районах Києва, знищення заводу UKRTAC та руйнування великого логістичного комплексу Amtel у Бучанському районі.

Сибіга закликав Захід до “нищівного тиску” на Росію після удару по Києву

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після нічної атаки на Київ закликав західних партнерів до більш жорстких дій проти Росії. Москві необхідно дати рішучу відповідь через санкції, міжнародну ізоляцію та прискорення надання військової допомоги Україні.

Про це глава МЗС написав в соцмережі “Х”.

Сибіга заявив, що Київ зазнав однієї з наймасштабніших балістичних атак за весь час війни. Він звинуватив російське керівництво у продовженні війни проти цивільного населення та наголосив, що тиск на Кремль має посилюватися без перерв.

Глава українського МЗС окремо звернувся до Європейського Союзу із закликом негайно розблокувати 21-й пакет санкцій проти Росії. На його думку, нові обмеження мають позбавляти Москву ресурсів для продовження бойових дій.

“Ми закликаємо до вжиття адекватних рішучих заходів у відповідь. Нам потрібен нищівний тиск на Москву, щоб покласти край цьому терору”, – написав дипломат.

Окрім санкцій, Сибіга зажадав прискорити постачання засобів протиповітряної оборони, зокрема систем та перехоплювачів для боротьби з балістичними ракетами. Він наголосив, що саме рішення щодо ППО наразі залишаються одним із головних запитів Києва до союзників.

Також міністр виступив проти повернення Росії до міжнародного спорту. За його словами, допуск російських спортсменів до змагань за нинішніх обставин сприйматиметься як спроба закрити очі на дії Москви.

У Польщі розслідують напад на 15-річного українця в автобусі

У польському Плоцьку чоловік напав на 15-річного українця після того, як почув українську мову в траснпорті. Інцидент стався в автобусі маршруту №3.

Про це повідомив польський мовник TVP Warszawa.

Потерпілий розповів, що незнайомець підійшов до нього та його подруги й заявив, що в Польщі вони повинні розмовляти польською. Після цього чоловік почав поводитися агресивно, вдарив підлітка долонею, а на зупинці силою виштовхнув його та дівчину з салону.

Мати підлітка заявила, що після події боїться за безпеку сина й хвилюється щоразу, коли син не відразу відповідає на дзвінок.

“Я не почуваюся в безпеці у Плоцьку. Боюся розмовляти своєю мовою, справді боюся”, – сказала жінка.

Районна прокуратура в Плоцьку розпочала розслідування. Слідчі вже допитали законного представника неповнолітнього та свідка, а також встановлюють особу чоловіка, який напав на підлітків. Після цього буде вирішено питання щодо можливих звинувачень.

Інцидент стався на тлі погіршення ставлення частини польського суспільства до українських біженців. За даними опитування CBOS, 54% поляків вважають допомогу українцям надмірною; вперше за час проведення досліджень противників прийому біженців з України виявилося більше, ніж прихильників.