Чотири країни ЄС запропонували повернутися до питання використання російських активів на користь України

Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія підготували спільне звернення до керівництва Євросоюзу з пропозицією знову обговорити можливість використання заморожених російських фінансових активів для підтримки України.

Проєкт спільного листа до керівництва ЄС опублікувало видання Kyiv Independent.

Автори ініціативи пропонують розпочати обговорення на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії на початку вересня.

“ЄС повинен і надалі надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Ми вважаємо, що зараз настав час повернутися до питання про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України”, – йдеться у проєкті листа.

У документі зазначається, що затверджений у квітні кредит на 90 млрд євро покриває приблизно дві третини фінансових потреб України до кінця 2027 року. Решту дефіциту пропонується компенсувати таким чином, щоб не створювати додаткового навантаження на європейських платників податків.

Наразі в Європі заморожено понад 200 млрд євро російських активів. Чотири країни пропонують Єврокомісії розробити нові механізми їх використання в інтересах України.

При цьому однією з основних перешкод залишаються юридичні та фінансові ризики. Ініціатори пропонують розподілити їх між усіма державами ЄС, що має зняти побоювання країн, які раніше попереджали про можливі судові претензії з боку Росії та пов’язані з ними фінансові наслідки.

На Київщині погіршилася якість повітря після пожеж

Вранці 27 серпня в кількох населених пунктах Київської області зафіксували погіршення якості повітря. Причиною стали пожежі, що виникли після нічної атаки. Найскладніша ситуація спостерігається в Борисполі.

Про це поінформували у пресслужбі Київської ОВА.

За даними моніторингу, у Борисполі зафіксовано підвищений вміст вуглекислого газу та дрібнодисперсного пилу, що утворюється під час горіння. Тимчасове погіршення якості повітря також зафіксовано в Іванкові, Білій Церкві, Василькові, Обухові та Броварах.

В інших населених пунктах Київщини, де проводиться спостереження, перевищень допустимих показників вмісту хімічних та біологічних речовин не виявлено. Радіаційна обстановка також залишається стабільною: рівень гамма-випромінювання відповідає природному фону.

Фахівці попереджають, що забруднене повітря може спричиняти утруднення та дискомфорт під час дихання. Насамперед це стосується дітей, людей похилого віку та громадян із підвищеною чутливістю дихальних шляхів.

Мешканцям районів із погіршеною якістю повітря рекомендують тримати вікна закритими, скоротити час перебування на вулиці та пити достатню кількість води. За наявності побутових очищувачів повітря їх радять використовувати в максимально інтенсивному режимі.

Відносини між Україною та Польщею помітно охололи на тлі політичних та історичних розбіжностей

Відносини між Україною та Польщею, які значно зміцнилися після початку повномасштабного конфлікту, останнім часом стали більш напруженими. Якщо у 2022 році Варшава була одним із головних союзників Києва, то зараз на двосторонні відносини дедалі сильніше впливають внутрішні політичні процеси, становище українців у Польщі та історичні розбіжності.

Про це пише The Guardian.

Змінюються й настрої польського суспільства. Згідно з наведеними в матеріалі даними опитування CBOS, 52% поляків виступають проти подальшого прийому українських біженців. Українці, які переїхали до Польщі, поступово інтегрувалися в економіку країни, почали відкривати власний бізнес, купувати та орендувати житло і конкурувати з місцевими мешканцями за робочі місця та клієнтів.

Водночас змінилося міжнародне становище Києва. Україна отримала можливість безпосередньо взаємодіяти з Вашингтоном, Брюсселем, Парижем і Берліном, тому колишня роль Польщі як одного з головних посередників і захисників українських інтересів на Заході стала менш значущою. За оцінкою видання, зміна цього балансу також сприяє зростанню взаємного роздратування.

Додатковим джерелом напруженості залишаються історичні питання. Чергове загострення сталося після рішення Володимира Зеленського присвоїти військовій частині ім’я Української повстанської армії. Польська сторона різко відреагувала, а президент Кароль Навроцький позбавив Зеленського Ордена Білого Орла. У результаті відносини Варшави та Києва фактично опинилися замороженими.

При цьому The Guardian вважає подальше віддалення Польщі від України стратегічно ризикованим. У перспективі українці будуть дедалі глибше інтегруватися в європейську економіку, а сама Україна — прагнути до більш рівноправної участі в європейській політиці. Це означає, що відносини Києва та Варшави будуватимуться вже не лише на взаємній підтримці, а й на зростаючій економічній та політичній конкуренції.

Двох військовослужбовців підозрюють у вимаганні 4,48 млн гривень за прийом засобів РЕБ

Українські правоохоронці затримали двох військовослужбовців, яких підозрюють у вимаганні грошей у виробника засобів радіоелектронної боротьби.

За даними слідства, незаконну винагороду вимагали за безперешкодне прийняття обладнання на баланс однієї з військових частин ЗСУ.

Історія почалася в жовтні 2025 року, коли громадська організація уклала з приватною компанією контракт на постачання засобів РЕБ вартістю понад 22,4 млн гривень. Один з офіцерів, причетний до процедури приймання обладнання, спочатку вимагав від виробника 10 % від суми договору — близько 2,24 млн гривень.

Після відмови платити, як стверджує слідство, офіцер залучив інших військовослужбовців і почав створювати перешкоди під час приймання обладнання. Одночасно розмір вимаганої винагороди збільшився до 20% вартості контракту — приблизно 4,48 млн гривень.

Один із учасників ймовірної схеми отримав першу частину грошей у розмірі 20 тисяч доларів. Надалі від представників підприємства вимагали передати ще 80 тисяч доларів.

Військовослужбовців затримали та повідомили їм про підозру. Слідство продовжує встановлювати всі обставини справи, а також перевіряє можливу причетність до ймовірної схеми інших осіб.

The Economist попередив про ризик політизації українських антикорупційних органів

Українські антикорупційні структури поступово перетворюються на самостійний центр впливу на політичну систему країни.

The Economist звертає увагу на те, що НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд сформували незалежну систему, здатну виступати противагою чинній владі.

Видання зазначає, що тиск на антикорупційні органи зберігається. Особливу увагу приділяється керівництву САП та опублікованим записам розмов представників влади, які, як стверджується, демонструють занепокоєння посиленням впливу антикорупційних структур. На тлі слабкості парламенту, уряду та опозиції один із співрозмовників журналу охарактеризував ці органи як своєрідний “паралельний уряд”.

Водночас The Economist вказує на зворотний бік їхнього зростаючого впливу. Приводом для запитань стала публікація НАБУ нових записів 19 серпня — безпосередньо в день парламентського голосування щодо кандидатури нового міністра оборони. За оцінкою деяких співрозмовників видання, наближених до антикорупційних структур, процес набуває ознак політизації, оскільки очевидної процедурної необхідності публікувати матеріали саме цього дня не було.

Самі записи стосуються розслідувань ймовірних корупційних схем за участю представників Офісу президента. Серед іншого йдеться про обставини збору 150 млн гривень для внесення застави за колишнього міністра юстиції Германа Галущенка та можливе використання для цього компаній і банківських операцій.

При цьому The Economist не стверджує, що публікація записів сама по собі доводить політичну мотивацію НАБУ. Головним ризиком видання називає концентрацію в антикорупційних органах великого обсягу чутливої інформації про політичну систему та окремих осіб, яка за певних обставин може перетворитися на інструмент політичної боротьби.

П’ять безпілотників порушили повітряний простір Молдови під час нічної атаки на Україну

У ніч на 27 серпня п’ять безпілотників перетнули повітряний простір Молдови на тлі російської повітряної атаки на територію України.

Інформацію про порушення кордону підтвердило Міністерство оборони Молдови.

Перший апарат було виявлено близько 03:56 у районі Паланки, і через хвилину він покинув молдавський повітряний простір. Ще кілька безпілотників пізніше фіксувалися в районах Каплан, Карагасан, Крокмаза, Оланеш, Пуркар та інших населених пунктів на південному сході країни.

Частина дронів після нетривалого перебування над територією Молдови повернулася в бік України. Деякі апарати зникли з систем спостереження поблизу прикордонної зони та Придністровського регіону.

Крім того, вранці поблизу траси Кишинів — Басарабяска було виявлено безпілотник. На місце прибули співробітники правоохоронних органів, які встановлюють тип апарата та обставини його падіння.

У Міноборони Молдови пов’язали несанкціоновані прольоти з нічними російськими ударами по Україні. Влада країни спільно з партнерами продовжує спостереження за повітряним простором і вживає заходів для забезпечення безпеки населення.

У Києві оголошено повітряну тривогу та задіяно ППО

У Києві вранці 27 серпня пролунали вибухи на тлі оголошеної повітряної тривоги. Міська влада повідомила про задіяння сил протиповітряної оборони та закликала мешканців залишатися в укриттях до відбою.

Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.

Повітряні сили України попереджали про рух безпілотників у напрямку столиці. У зв’язку з загрозою атаки в Києві та низці інших регіонів було оголошено повітряну тривогу.

Після появи повітряних цілей у місті було чутно вибухи. Влада наголосила, що робота ППО триває, і попросила мешканців не залишати безпечні місця.

Інформація про можливі влучання, руйнування або постраждалих на момент перших повідомлень не наводилася. Наслідки атаки уточнюються.

Українські служби продовжують відстежувати повітряну обстановку та попереджати населення про зміну напрямку руху безпілотників.

Виробництво систем Patriot в Україні затримується через питання передачі технологій

Спецпредставник президента США Кіт Келлог заявив, що запуск виробництва систем протиповітряної оборони Patriot на території України зазнав затримки через складнощі, пов’язані з передачею необхідних технологій.

Про це стало відомо з інтерв’ю колишнього спеціального представника президента США з питань України.

За його словами, Київ зацікавлений у локалізації виробництва американських комплексів та окремих компонентів до них. Однак реалізація подібних проєктів вимагає узгодження цілої низки питань, оскільки йдеться про чутливі оборонні технології, доступ до яких суворо регулюється.

Келлог зазначив, що проблема полягає не лише у фінансуванні чи створенні виробничих потужностей. Американській стороні необхідно визначити, які технології та в якому обсязі можуть бути передані Україні для організації виробництва.

При цьому співпраця в цьому напрямку не припинена. Сторони продовжують обговорювати можливі механізми локалізації та умови, за яких виробництво елементів систем Patriot може бути організовано на українській території.

“Чому мені подобається ідея, щоб Україна це робила? Тому що тут можуть працювати швидше і, ймовірно, краще з новими рішеннями. Тож треба дати українцям цей шанс”, — сказав Келлог.

Для Києва розширення виробництва засобів ППО залишається одним із пріоритетів на тлі триваючих повітряних ударів. Україна розраховує, що локалізація дозволить у перспективі збільшити доступність систем і боєприпасів для протиповітряної оборони.

Десятки суден з українським зерном застрягли на Дунаї через перевантаження портів

Кілька десятків торгових суден очікують біля румунського Сулінського каналу на можливість пройти до українських дунайських портів для завантаження зерна. Черги виникли після того, як через посилення ударів по чорноморських портах частина вантажопотоку була перенаправлена на Дунай.

Про це пише Reuters із посиланням на власні джерела.

Дунайські порти мають меншу пропускну здатність. Ситуацію додатково ускладнюють нестача лоцманів та пріоритетне обслуговування деяких інших вантажів. За даними аналітиків ASAP Agri, станом на 25 серпня на прохід через Сулінський канал очікували понад 50 суден, при цьому за добу до українських портів могли пройти лише п’ять-сім.

У компанії Avalon Shipping оцінюють загальну чергу приблизно в 70 суден. При цьому фактична пропускна здатність каналу для суден, що прямують до українських портів, може становити всього два-три судна на добу. Додаткові затримки виникли після дводенного закриття каналу через несприятливу погоду.

Простій призводить до зростання вартості перевезень. Кожен додатковий день очікування може обійтися судновласникам у суму до восьми тисяч доларів, збільшуючи й без того високі транспортні витрати під час експорту української сільськогосподарської продукції.

Проблеми з судноплавством посилилися після серії ударів по цивільних суднах та портовій інфраструктурі в Чорному морі. На цьому тлі Україна намагається активніше використовувати дунайський напрямок для експорту, однак обмежені можливості річкових портів не дозволяють повністю компенсувати труднощі на основному морському маршруті.